Що таке зона практичного життя – Practical life skills?

Posted on

Кожному відомо, що навчити дитину самостійно їсти, вмиватися, одягатися – робота доволі складна, нудна і потребує набагато більшого терпіння, ніж погодувати, вмити та одягти дитину, не даючи їй можливості зробити це самостійно. Звісно, так простіше для батьків, але вкрай шкідливо для дитини, оскільки перешкоджає розвитку її життєдіяльності.

Для чого дитині потрібно освоїти навички практичного життя (НПЖ)? За допомогою вправ практичного життя ми забезпечуємо дітей роботою, яку вони виконують із задоволенням. Ця робота сприяє розвитку координації рухів, самооцінки і становленню дитини як особистості. Завдяки виконанню практичної діяльності дитина розуміє свою роль у суспільстві, цінність своєї роботи. Таким чином до дитини приходить усвідомлення того, що її робота важлива для інших і вона може змінювати оточуюче середовище за допомогою своєї роботи.

У своїй книзі «Допоможи мені зробити це самому» Марія Монтесорі писала: «В «Будинках дитини», де в розпорядженні дітей багато маленьких і простих предметів, які дозволяють їм працювати серйозно (накривати на стіл, подавати обід, мити миски і склянки), діти знаходять куточок щасливого життя; тут завдяки любові до предметів, майже священних для них, які вдома були для них під забороною, вони вдосконалюються, навчаються рухатись, не натикаючись на речі, переносити їх, не розбиваючи, їсти, не забруднюючись, мити руки, не обливаючи сукні». Все це ми спостерігаємо під час роботи дітей у нашому монтесорі середовищі. Вони зосереджено і натхненно виконують таку просту і нудну, на перший погляд, роботу для дорослої людини. Для дитини ж ця робота зовсім не нудна, вона цікава і захоплююча. Вони можуть нанизувати бусини з півгодини не відволікаючись на жодні зовнішні подразники. Або зосереджено прати білизну, протирати пил, уважно придивляючись, чи не залишилось десь бруду.

У зоні НПЖ дитині пропонуються такі вправи як пересипання ложкою, нанизування, переливання води, робота з прищепками, пінцетом, робота з різними рамками: із застібками, ґудзиками, кнопками, липучками; робота з тістом, дироколом, шиття голкою, прання, поливання квітів, протирання пилу, підмітання і миття підлоги, чищеня металу, відкривання замків, закручування/відкручування гайок, нарізання фруктів та овочів та багато іншого, що допоможе дитині відчути себе самостійною і незалежною.

Основними цілями робіт в зоні НПЖ є:

  • розвиток самостійності дитини;        
  • розвиток впевненості у собі та самооцінки;
  • розвиток аналізу та контролю власних рухів;
  • формування навичок самообслуговування;
  • концентрація уваги.

Найважливішим у практичній діяльності дити є те, про що говорила Марія Монтесорі: “Людина, яка власними силами виконує всі роботи, необхідні для зручностей і потреб життя, перемагає себе, тим самим примножуючи свої здібності і удосконалюючись як особистість. З юного покоління ми повинні створити сильних людей, а сильними людьми ми називаємо людей самостійних і вільних».

Стаття написана Бутенко Галиною, педагогом “Світ дитини Montessori”

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *