Ваші діти знають краще ніж Ви

Глава 6 

Ваші діти знають краще ніж Ви

Якщо тупа жаба скаже своєму маленькому пуголовку, який плаває в озері: «Виходь з води, давай подихаємо свіжим повітрям, насолодимось  життям, пострибаємо на зеленій траві, так ти швидше виростиш і станеш дорослою, здоровою жабою. Виходь швидше, просто зараз, адже мама краще знає, що тобі потрібно!». І маленький пуголовок слухає і підкоряється, хоча прийняття цих вказівок є смертельним для нього.

Схоже до цієї тупої жаби, ми батьки, прагнемо виховувати своїх дітей. Ми нетерпляче хочемо бачити своїх дітей розумними, успішними, з чудовим характером і правильними манерами. Ми витрачаємо багато часу, сил і терпіння на їхнє коригування. Ми говоримо дітям, зроби те або не роби цього. А діти всього лиш хочуть дізнатися: «Чому, мама?», – а ми не даємо можливості знайти відповідь, ми просто стверджуємо «Мама знає краще!».

Дорослі впливають на дитину так само, як і ця тупа жаба. Часто ми намагаємось чинити тиск на ще не сформоване юне життя,  на життя, яке тільки набирає своїх форм. Ми ведемо себе не коректно, вказуємо на помилки, і все це  з метою розвитку розуму та характеру дитини. Але природа продумала все! Дитина, схоже до цього пуголовка, йде своїм шляхом, і коли приходить час стає дорослою жабою.

Так, я  чую, як ви говорите «Але», …

 «Як ми можемо залишити наших дітей робити те, що їм подобається?

 Як вони можуть знати краще, що їм потрібно, в них же не має досвіду?

Лячно навіть уявити, в кого перетвориться цей маленький мауглі, якщо ми не будемо виховувати його та вчити манерам!»

І я можу відповісти:

«Ви коли-небудь давали своїм дітям шанс.., шанс (хоча б на один день) робити те, що їм подобатися без вашого втручання? »

Спробуйте і Ви будете здивовані.

 Спостерігайте і Ви побачите як щось чіпляє їхній інтерес. Можливо вони захочуть повернути ключ у замку і будуть робитимуть це цілий день, або підмітати сміття з підлоги, або зроблять якусь веселу модель з гальки на чистій підлозі. І в один прекрасний день Ви скажете: «Не бери це, йди грай зі своїми іграшками!». Але сьогодні дайте їм ключі, постарайтеся знайти маленьку щіточку для підмітання сміття, дайте можливість змайструвати щось на підлозі,  і Ви побачите як робота поглинає дитину. Не завжди дітям достатньо зробити щось раз чи два, вони можуть виконувати одне і теж до тих пір поки не настане внутрішнє задоволення.

Ви будете здивовані, побачивши, як діти оберігають свою роботу. Вони не дозволяють втручатися в те, що їх дійсно цікавить. Коли Ви нетерпляче стромляєте свого носа і перериваєте їхнє заглиблення в процес, ви руйнуєте концентрацію і наполегливість дитини. А саме це є – її цінним уроком, за допомогою якого вона сама навчається. І найпоширенішою реакцією дитини в цій ситуації є, – незадоволеність, розчарування, нетерпимість, гнів і як результат, – завдання шкоди оточуючим.

І що буде якщо не турбувати і не виправляти дії маленьких дітей?

 Ми щиро віримо і , навіть, стверджуємо, що коригуємо дії діточок для їхньої ж користі, для великої справи. Але чи насправді це так? Нажаль, часто дорослі роблять це для свого ж комфорту. Ми всі ж такі зайняті вихованням, “жаб’ячою роботою”, що забуваємо про маленького пуголовка, який повинен здійснити головну мету: працювати над становленням чоловіка або жінки.

            Це робота, яку можуть здійснити тільки діти. Найкраще що ми можемо зробити, бути поруч і спостерігати за вільним розвитком на власному шляху. Безумовно, дорослий може  роботу дитини зробити краще. І, як тільки ми продовжуємо наполегливо  говорити: «Мама знає краще!», і при цьому, пробувати переробити інтелект і характер дитини, керуючись, власними стандарти. Ми показуємо дитині,  як досягти успіху при руйнуванні порядку, як легко знищити силу концентрації уваги на матеріалі. З такими різкими діями батьків, діти виростають обманутими.

             Але якщо ми змінимо ставлення і скажемо собі: «Моя дитина краще знає, що їй потрібно». Якщо ми спостерігатимемо за дитиною то побачимо, що, насправді, вона не завдає собі жодної шкоди. І замість  спроб навчити дитину йти нашим шляхом, ми можемо дати дитині свободу жити своїм, маленьким життям, на своєму власному шляху». І тільки після цього ми, батьки, зможемо зрозуміти і побачити світ дитинства.

Це новий шлях для вирішення проблеми відповідальності, з нею стикаються безліч батьків.

             Ті з нас, хто пізнали і вивчили шлях дитинства від дітей (замість своїх власних ідей) будуть вражені відкриттями, які будуть зроблені в процесі. І тут є тільки одне з чим ми всі погодимося: діти живуть у світі своїх власних інтересів, їхню роботу необхідно поважати.  Хоча для багатьох дорослих такі заняття дітей можуть здатися безглуздими, проте діти наслідують свою власну мету. Вони будують свій розум і характер на стільки, на скільки їм вистачає сил.

Найбільша допомога, яку дорослий може дати своїй дитині – це свобода на шляху своєї власної діяльності. Діти знають краще ніж ми!

 

Переклад:

Ірини Білик

Каледи Віолетти

“Свет ребенка Montessori”